215.    Особливості здійснення процедур по суті в процесі аудиту похідних фінансових інструментів відповідно до ПМПА 1012.

          Аудиторські процедури по суті в процесі аудиту похідних фінансових інструментів проводяться для отримання аудиторських доказів з метою виявлення суттєвих викривлень у фінансових звітах. Є два типи таких процедур:  тести деталей операцій та сальдо; аналітичні процедури. Розробляючи тести по суті, аудитор аналізує: відповідність бухгалтерського обліку. Першочергова мета аудиту, з погляду процедур по суті, полягає у визначенні відповідності для похідних фінансових інструментів системи бухгалтерського обліку; залучення іншої організації. При плануванні процедур по суті для похідних фінансових інструментів аудитор з'ясовує, чи зберігає, обслуговує (або й те, й інше) інша організація похідні фінансові інструменти суб'єкта господарювання; проміжні аудиторські процедури. При виконанні процедур по суті до дати балансу аудитор аналізує зміни на ринку за період між проміжним тестуванням та кінцем року. Вартість деяких похідних фінансових інструментів може суттєво коливатися за порівняно короткий строк. Якщо сума, відносна значущість або склад сальдо рахунку стають менш передбачуваними, цінність проміжної перевірки зменшується; поточні та незвичайні операції. Багато фінансових операцій - це контракти між суб'єктом господарювання та його контрагентом. Наскільки операції з похідними фінансовими інструментами є незвичайними для поточної діяльності суб'єкта господарювання, настільки аудиторський підхід по суті є найбільш ефективним засобом досягнення мети аудиту; процедури, що здійснюються на інших ділянках аудиту. Процедури, що здійснюються на інших ділянках фінансових звітів, можуть дати докази про повноту операцій з похідними фінансовими інструментами. Ці процедури можуть включати тести подальших надходжень та витрат грошових коштів і пошук незареєстрованих зобов'язань. Такі аналітичні процедури, як процедури по суті, в аудиті операцій з похідними фінансовими інструментами можуть надавати інформацію про господарську діяльність суб'єкта господарювання, але самі собою навряд чи дадуть суттєві докази щодо тверджень, пов'язаних з похідними фінансовими інструментами.  Аналітичні процедури можуть бути корисними при оцінюванні певних стратегій управління ризиками, пов'язаних з похідними фінансовими інструментами (наприклад, кредитних обмежень), а також при оцінюванні ефективності хеджування. Наприклад, якщо суб'єкт господарювання використовує похідні фінансові інструменти з метою хеджування й аналітичні процедури зареєстрували значний прибуток чи збиток, у цьому випадку ефективність хеджування може стати сумнівною, а облік цієї операції як хеджування може бути визнаний невідповідним. Якщо цей аналіз не був проведений і аудитор має намір його провести, ефективність аналітичного огляду часто залежить від того, наскільки управлінський персонал спроможний надати детальну неузагальнену інформацію про здійснені операції. За наявності такої інформації аудитор може провести аналітичний огляд, який сприятиме його роботі